Тернавська Віта Володимирівна

учитель  історії та правознавства,

філія НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія "Межирічківська загальноосвітня школа"

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ (з досвіду роботи)

          Основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоосвіти. Мета навчання – це не отримання знань, як сукупності фактів, понять, теорій, історичних дат, прізвищ історичних діячів та іншого, а зміна особистості учня внаслідок самостійного вивчення матеріалу.

        Учитися – означає виявляти активність, яка спрямована на засвоєння певних знань, вироблення вмінь і навичок. Учень – активний учасник навчального процесу. Активність його проявляється в самостійних пошуках засобів і способів розв'язання поставленої проблеми у набутті знань, необхідних для виконання практичних завдань.

       Одним із методів активізації пізнавальної діяльності школярів є практичні заняття. Вони являються способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних компетентностей.

      В основі практичної роботи лежить використання і дослідження учнями різноманітних джерел. Таке заняття передбачає здебільшого самостійну роботу учнів над певним аспектом змісту теми з використанням підручників, у яких вміщені необхідні матеріали, довідників, завдань та Інтернет-ресурсів відповідно до їх віку та пізнавальних можливостей.

Під час практичних робіт вчитель виконує роль консультанта в процесі самостійної роботи школярів, надаючи їм необхідну допомогу.

    Наприклад практичне заняття  « Зовнішня політика князя Данила Романовича»

   На першому етапі актуалізації знань і корекції опорних уявлень даю питання узагальнюючого характеру.

1. Коли і ким було утворене Галицько-Волинське князівство?
2. Чому сини Романа Мстиславовича були змушені силою доводити своє право на батьківську спадщину?
3. Коли Данило став Галицьким князем?
4. Які держави не давали Данилу Романовичу відновити єдність князівства?
5. Яка битва припинила цю боротьбу?
6. Як складалися відносини Данила Галицького із Золотою Ордою?

           Другий етап мотивація навчальної діяльності.

   Учням оголошується тема практичного заняття та мета.

   Мета: визначити основні напрямки зовнішньої політики Данила Галицького, її успіхи і невдачі.

    Вчитель ділить клас на 3 групи і школярі починають працювати.

    На третьому етапі усвідомлення змісту учні знайомляться зі змістом завдання.

     Четвертий етап полягає в самостійній роботі з історичними джерелами. Використовуючи підручник, додаткову літературу та інтернет-ресурси в групах аналізують прочитане.

      П'ятий етап узагальнення і систематизації результатів. Групи обговорюють результати своєї роботи і фіксують їх у зошитах.

      На шостому етапі роботи підбиття підсумків учитель проводить узагальнюючу бесіду.

1.      Із якими зовнішніми ворогами довелося воювати Данилові Романовичу? Чому?

2.      Із якими державами Данило Галицький підтримував зв'язки?

3.      Чому «честь татарська» була для князя «лихіша від лиха»?

4.      У якому напрямку зовнішньої політики Данило проявляв найбільшу активність? Чим це було зумовлено?

5.   Як пов язані між собою дві події: поїздка князя до Золотої Орди та його коронування в Дорогочині?

Разом з учнями визначаємо успіхи та невдачі зовнішньої політики Данила Романовича.