Лавренюк Тетяна Василівна

учитель  початкових класів,

філія НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія "Межирічківська ЗШ"

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Зрозуміло, що персональний вектор розвитку кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку: не всім бути Ейнштейнами.

Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому моє завдання - зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою різних пізнавальних завдань та вправ, інтерактивних технологій та за допомогою дидактичних ігор. (додаток 1) . Будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність.

У педагогічній практиці використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності.

Найбільший  результат дають ситуації, у яких учні самі повинні:

> відстоювати свою думку;

> брати участь у дискусіях і обговореннях;

> ставити питання своїм товаришам ;

> оцінювати відповіді й письмові роботи товаришів;

> займатися навчанням відстаючих;

> пояснювати слабшим учням незрозумілі місця;

> самостійно вибирати посильні завдання;

> знаходити кілька варіантів можливого рішення пізнавального завдання

Щоб  досягти  необхідного  результату на уроках, використовую різноманітні  прийоми  пізнавальних завдань: 

• Створення  проблемної  ситуації

•Використання  прийому  « Дивуй» ( наводжу  дивні  факти  або    майже  неправдоподібні  історії .

 •Використання  творчих  завдань  ( складання  віршів та загадок на уроках навчання грамоти)                                                                                                             

•Створення  ситуації  успіху,  на  основі  діяльнісного  підходу  до  навчання.

Доцільними є завдання: знайди помилку або такі, що провокують помилку (на уроках письма та математики).

Завдання повинні бути:

v    цікавими;

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення,

v   різноманітними, наприклад «закриті» завдання, що мають точне(одноразове) розв’язання;

- завдання з неповною умовою;

- з надлишковими умовами;

        - «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні

шляхи розв’язання, імовірні відповіді;

        - творчі завдання;

v    робота над загадками (відгадування та складання загадок,

встав пропущене слово, віднови закономірність явищ);

v    розгадування кросвордів та ребусів;

v    робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами;

v    картки із завданням теоретичного або практичного змісту;

Активізація пізнавальної діяльності на уроках  невідємно пов’язана із застосуванням інтерактивних методик.

На різних етапах уроку використовую різні інтерактивні технології:

s     «Акваріум»;

s     «Ажурна пилка»(Мозаїка);

s     «Мозковий штурм»;

s     «Незакінчена думка»;

s     «Асоціативний кущ»;

s     «Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда», «Мій новий знайомий є особливою людиною, тому що…»).

s     «Ігри-розминки»

Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є робота в парах, робота в групах. При такій формі роботи кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення.

До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, ”Два – чотири – всі разом”, роботу в малих групах,“Акваріум”.
До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень». Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри.

Впроваджую у своїй роботі метод дискусії –  це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – це обмін думками в найрізноманітніших формах.

Ці та інші прийоми на уроках допомагають домогтися великої активності учнів. Постійний пошук – гарантія успіху. Також на уроці створюю ситуацію успіху, даю можливість кожному учню відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили ,допомагаю дитині відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль.

Додаток:

1. Гра «Якби я був...»

Учням пропонується закінчити речення, яке починається зі слів «Якби я був...». Наприклад, «Якби я була ялинкою, то...».

2. Гра «Фантастичні гіпотези».

Ця гра виражена у формі запитання: «Що було б, якби...?». Наприклад: «Що було б, якби не стало води?»

3. Гра «Якби я потрапив у ...».

Учневі пропонується уявити, що він є одним із героїв творів . Наприклад:

Якби ти потрапив до казки …, з ким із казкових героїв ти хотів би подружитися?

 4. Уяви, що ти зробив би,коли б тобі потрапила до рук чарівна паличка, про що б ти її попросив?

5. Гра «Я-білочка».

Вчитель пропонує дітям уявити себе певною тваринкою чи рослинкою, тобто ввійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір:

Я (яка?) ______________ білочка.

Мені подобається (що?) _________________ .

Я не люблю ____________________________.

Світ навколо мене дуже _________________.

Мене оточують (які?) _______ (хто?) _____.

Вони (що роблять?) ____________________.

Я дивлюся на (що?) ______ і мені стає (як?) _______.

6. Гра «Добре-погано».

Знайти щось хороше в негативних героях казок

 7. Створення уявних образів за словесним описом.

- Впізнайте предмет за ознаками: добра, мила, лагідна, найрідніша. (Якщо діти не відгадують, що це за предмет, то вчитель називає його функцію.)

- Впізнайте предмет за діями: повзе, шипить, блищить, жалить.

8. Створення словесних описів образів.

- Пофантазуйте, на що схожа літера, де живе, що їсть, з ким дружить, який у неї характер? (1 кл.).

- Опишіть шум дощу (скрип дверей, шурхіт листочків). Який цей звук – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, солодкий чи гіркий?

9.  Створення казок за поданими темами

10.  Доказування чистомовок.

11.  Складання римованих віршів на тему. Наприклад:

Ки-ки-ки, ки-ки-ки,                               Ку-ку-ку, ку-ку-ку,

На горищі є мішки.                              (Миші з’їли всю муку).

Ка-ка-ка, ка-ка-ка,                                Ко-ко-ко, ко-ко-ко,

(Прийшли мишки до мішка).               (Гірко плаче Пилипко).

 12.  Доповнення віршів добиранням слів, що римуються.

13. Відновлення віршів на основі рими і змісту.

Киця любить, як по спинці                     (1)

Як дарують їй гостинці,                        (3)

Гладжу киценьку свою,                          (2)

Кашку, молочко даю.                             (4)

14. Гра «Слідство ведуть знавці».

 «Речові докази»: пір’я ,яйце ,стріла

15. Гра «Незвичайна математика».

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка.)

Скарб – арб + ород – д + мовк + а = ...(скоромовка.)

Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = ... (усмішка.)

При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка.)

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я).