Кравець Тетяна Дементіївна

учитель  зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва, художньої культури,

філія НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія "Межирічківська ЗШ"

ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

У сучасному суспільстві виник особливий запит на виховання творчої особистості, здатної креативно мислити і діяти, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Важлива роль у даному питанні, звичайно, належить школі. Практика доводить, що учні, захоплені справою до вподоби, виявляють неабияку наполегливість для реалізації власних творчих задумів, що, в свою чергу сприяє правильному визначенню свого місця у професійному та суспільному житті.

Предмети, які в школі викладаються не як наукові дисципліни, а як мистецтва, а саме – література, художня культура, образотворче, музичне мистецтво – є благодатним підгрунтям для розвитку творчих здібностей учнів. Основний елемент творчості – це можливість вийти за межі стереотипів, консервативних правил та умовностей, що допомагає виявити оригінальність кожної дитини. Саме цим я керуюсь, плануючи уроки зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва та художньої культури. Своє завдання я бачу не в тому, щоб повідомити учням певний матеріал, заставити опанувати його і потім перевірити це, а, в першу чергу, спонукати школярів співпрацювати в діалозі, ділитися інформацією, висловлювати власні думки, аргументувати та відстоювати їх, а також генерувати ідеї своїх однокласників.

Умови і засоби активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості:

1.        Забезпечення різноманіття читацького досвіду учнів із одночасним розширенням їх життєвого досвіду.

2.        Поєднання теорії літератури зі знайомством з іншими науками та мистецтвами.

3.        Надання учням певної свободи творчості.

4.        Чергування різних видів аналізу художнього твору, різних видів та форм робіт систематичного характеру.

5.        Перетворення уроку або його фрагментів на творчий процес (використання практичних завдань евристичного характеру, елементів виразного артистичного читання, нестандартних завдань тощо).

6.        Створення психологічного комфорту та ситуації успіху для кожної дитини.

Звичайно, засоби та прийоми, за допомогою яких ми спонукаємо учнів до пізнавальної  та творчої активності, є різними для кожної вікової категорії. Так, у 5-6 класах , наприклад, міжпредметні зв’язки я використовую більш в ігровій формі. Реалізуючи зв'язок моїх предметів з географією, ми разом з учнями «мандруємо» до країни письменника або художника, описуємо географічні особливості, знаходимо на карті місто, де він проживав; з історією –  робимо екскурс у те століття, коли жив автор чи той час, який зображено у його творі; з етнографією – знайомимось, як живуть чи жили люди в інших країнах, з їх побутом, звичаями, традиціями. Особливий зв'язок, звичайно ж, існує між літературою та образотворчим мистецтвом.  Ілюстрації до художніх творів  допомагають уявити героїв та обставини описаних подій. Нарешті, інші види мистецтва – музика, кіно, анімація ( у сучасних підручниках із зарубіжної літератури їх автори вміщують не тільки ілюстрації до творів, але й репродукції картин художників, кадри із кіно- та мультиплікаційних фільмів, є спеціальні рубрики про життя літературних творів та їх героїв у інших видах мистецтва). Зараз уже не дивує таке домашнє завдання:

-                     Переглянути кінофільм чи мультфільм, порівняти різні інтерпретації з текстом;

-                     Знайти в інтернеті якісь відомості або матеріали;

-                     Створити мультимедійну презентацію тощо.

У середніх класах на уроках літератури одним із домашніх завдань є: намалювати ілюстрації до твору. Із цими учнівськими роботами, а також із тими, які я зберігаю  з попередніх років, можна змоделювати різні цікаві види роботи: учень пізнає героя, чи подію, описує героя, або переказує епізод, знаходить можливі невідповідності до тексту, складає розповідь за одним чи декількома малюнками. Подібні види роботи спонукають брати активну участь в уроці навіть учнів категорії «майже втрачених».

Наступною формою роботи, яка активізує навчальну діяльність учнів, є їх власна творчість. Під час уроків, коли вивчаються поетичні твори, завжди знаходжу час для «ліричних відступів». Наприклад, вивчаємо японський хоку, чи середньовічний рубаї, то учням пропоную спробувати теж скласти щось подібне. Крім того, діти мають можливість створювати вірші з використанням анафори (за аналогією балади Ф.Війона, де кожний новий рядок починається словами «Я знаю» учні пропонують свої варіанти таких віршів), або ж складаємо акровірші, де з початкових літер кожного рядка прочитується якесь слово, або буріме (вірш за заданими римами), також часто складаємо сенкан тощо.

У старших класах  і завдання складніші. Навіть нуднуватий процес вивчення біографії письменника можна зробити цікавим і захопливим, якщо запропонувати зробити це у формі інтерв’ю, листа, сповіді, пресконференції, телемосту і т.ін.  Спонукають до навчальної активності і нестандартні уроки, які ми теж часто проводимо: подорожі, дискусії, спільні або індивідуальні проекти, інсценізації творів чи уривків з них, ток-шоу, концерти, виставки. Нещодавно на уроці з художньої культури у 9 класі за темою «Ляльковий театр» ми дійсно влаштували справжню лялькову виставу. Як домашнє завдання, учням було запропоновано принести будь-які іграшки, а вже на уроці ми написали сценарій, у якому знайшлося місце для кожного. Подібні уроки надзвичайно об’єднують, вчать виконувати спільну справу і разом з тим дають змогу кожній дитині розкритися і відчути себе потрібним.