Запорожчук Ганна Миколаївна

учитель англійської мови,

НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія"

Інтерактивні технології на уроках англійської мови

 Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння,спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

      Слово“інтерактив”- (пер. з англійської “inter”-“взаємний”, “act” –діяти). Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися.

 Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах При цьому учень і вчитель – рівноправні, тобто знають, вміють і здійснюють свою діяльність разом, чудово розуміючи, що вони роблять і для чого. мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Ефективними є такі інтерактивні технології навчання, як робота в парах, трійках, змінювані трійки, «карусель», «акваріум», «велике коло», «мікрофон», незакінчені речення, «мозковий штурм», аналіз проблеми, «мозаїка», коло ідей, розігрування ситуації в ролях (рольова гра, імітація), дискусія, ток - шоу тощо. Запропоновані технології та їх складові можна результативно використовувати як на уроках засвоєння, так і застосування знань, умінь і навичок. Крім того, елементи інтерактивних технологій можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на уроках, які присвячені застосуванню знань, умінь і навичок.

       Використання на уроці запропонованих інтерактивних технологій сприятиме: ефективному повторенню вивченої лексики, поповненню словникового запасу; глибокому засвоєнню навичок правильної артикуляції; розвиткові уваги, пам'яті, мислення; формуванню вмінь працювати в парах, групах тощо.

  Під час уроку іноземної мови я використовую різні види інтерактивної діяльності, наприклад,«Мозковий штурм». Ця форма інтерактивної діяльності є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Такий вид роботи спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Наприклад, у сьомому класі під час вивчення теми «Sports» організувала роботу у такий спосіб. Клас розділила на дві групи. Одна група записує переваги спорту, а інша недоліки спорту.

     Подобається учням гра «In the line». Передаючи по черзі одне одному м’яку іграшку, один з учнів каже слово українською мовою і передає іграшку тому, хто має його перекласти англійською. А потім цей учень каже своє слово і передає іграшку наступному.

    Я використовую таку гру ще й для закріплення та автоматизації дій учнів у говорінні. Тобто один учень ставить запитання за темою і передає іграшку іншому, а той, в свою чергу, дає відповідь і ставить своє запитання, передаючи іграшку наступному. Гра проходить у швидкому темпі, дітям цікаво й відчувається результативність методу.

Під час своїх уроків використовую також інтерактивну технологію «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію. Роботу організовую в такий спосіб. Спочатку ставлю класу запитання. Наприклад, у восьмому класі з теми “Music”.

- “Life without music would be a mistake”. Do you agree with this wonderful quotation? Why?

Даю мікрофон учневі, який висловлює свою думку і передає мікрофон іншому учневі. Має право говорити тільки той учень, у кого мікрофон.

   На своїх уроках практикую цю технологію таким чином: учень може поставити своє запитання з даної теми і передає мікрофон однокласнику, який повинен відповісти на поставлене запитання. Це допомагає налагодити творчу та робочу атмосферу в класі і забезпечує високу результативність.

   Дуже цікава інтерактивна технологія, як «Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування або обговорення дискусійних питань.

   Зокрема, у четвертому класі для інтенсивної перевірки обсягу вивченого матеріалу за темою «Ступені порівняння прикметників» я використала саме цю технологію. У внутрішньому колі учні отримали надписи з вищим ступенем прикметників: taller, happier, funnier, shorter, bigger, younger, older. У зовнішньому колі учні отримали надписи – Аre you..? При цьому учні зовнішнього кола ставили запитання: - Are you tall? Учні внутрішнього кола відповідали: - I am taller (shorter, bigger...).

   Після отримання відповіді учні зовнішнього кола за моїм сигналом пересувались, опиняючись перед новим партнером. Мета гри – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

   Така інтерактивна технологія допомагає добре вивчити й закріпити граматичний матеріал, адже дітям цікаво отримувати знання невимушено. І це дає свою результативність. Дана технологія актуальна не тільки для вивчення й закріплення граматичного матеріалу, а також для опрацювання нових ЛО та модельних фраз.

   Діти шкільного віку хочуть, щоб їх любили, цінували однолітки, прагнуть почуватися часткою групи. Тому на своїх уроках я часто використовую метод ранкової зустрічі. Оскільки вітання є простим і природнім, воно є першим компонентом ранкової зустрічі. Вітання адресується кожній дитині по черзі, вербально або не вербально всіх запрошую до спілкування. Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших на ім’я; в колі створюється доброзичливий настрій. Діти усвідомлюються свою важливість і допомагають іншим відчувати себе членами групи, яких цінують.

   Існують різноманітні стилі та форми вітання.

   Передавання предмета – в той час, як окремі діти вітають один одного, по колу передається м’яч, пряжа або нитка, іграшка або якийсь інший предмет, що може мати особливе значення.

   Створення спільної сітки – м’яч чи пряжу кидають хаотично один до одного, одночасно вітаючись. Коли нитка передається від одного учасника до іншого, кожен з них деякий час тримає її, перш ніж кинути в новому напрямі.

   Абеткове вітання – учні вигукують свої імена в абетковій послідовності. Якщо хтось вигукнув ім’я поза чергою, вітання має початися з початку. З дорослішими учнями такі дії можна організувати у зворотній послідовності.

Математичні вітання – вітання починається з називання імені особи, яка сидить праворуч, після чого дається задача, наприклад: «Джим, 3 + 5=…». Джим відповідає, називаючи ім’я особи, яка склала. Наприклад: «Сью, 8». Дитина, яка розв’язала математичний приклад, повертається до особи, що сидить праворуч від неї, називає її ім’я і пропонує нову задачу.

   Обмін інформацією – другий компонент. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Учні мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають учасникам змогу навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може ставити запитання чи коментувати.

    Це корисний підхід для обговорення делікатних або спірних питань, що стосуються класу, школи або більш широкої спільноти. Наприклад, я пропоную такі теми для цілеспрямованого обговорення:

класна робота та обов’язки;

створення класних правил;

вирішення конфліктів і складних ситуацій.

      Групове заняття – третій компонент. Розпочинається після спокійного періоду обміркування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях.

Я використовую такі групові заняття:

   «Доторкнись до синього». Розподіляю учнів на групи по 10 осіб. Вони можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами «Доторкнись до синього!» (можна використовувати набір кольорових карток). Діти мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Учні можуть торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо.

   Потім ведучий називає інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Учні, продовжуючи триматися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри спонукаю дітей допомагати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі не має тих, які програли або вибули з гри! Ця гра – зусилля усієї групи.

   «Створення класного оповідання». Покладіть у сумку набір різних предметів, які використовуються щодня у класі – наприклад, гребінці, гумки, папір тощо. Передавайте сумку по колу, запропонувавши учням по черзі витягувати з неї один предмет. Учні мають вигадувати історії про предмет, який вони витягли. Таким чином, створюється групова історія про класні предмети – кожен учень додає одне-два речення про свій предмет.

   «Уявіть це!». Один із учнів вибирає малюнок. Не показуючи іншим дітям, він має детально описати його. Інші діти намагаються відтворити малюнок. Забезпечую учнів кольоровими олівцями, маркерами, фарбами, папером тощо. Потім прошу групу продемонструвати свої результати.

   «Цікаві статті!». Пропоную учням «зробити передплату» на цікаві статті. Під час групової діяльності учні по черзі переглядають статті з газет, журналів, уривки з книжок, які вони прочитали, повідомляючи іншим їх зміст. Решта учнів діляться своїми думками та почуттями щодо представленої інформації.

   Щоденні новини – завершальний елемент ранкової зустрічі. Це оголошення письмової об’яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове чи кероване вчителем оголошення налаштовує на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання: заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка роботи.