Ладиженська Валентина Сергіївна

учитель  початкових класів,

  НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія
 "Грузька загальноосвітня школа"

ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ

КЛАСІВ

   «Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе».

                                                                                        В.О.Сухомлинський

 Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у  сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення. У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ ст. її головною метою визначено створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися,  створювати і розвивати цінності.

Навчити дітей вчитися, прищеплювати їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання ставила перед собою.

Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою                    попрощається тільки в юнацтві. Важливо, щоб роки навчання для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту. Гуманізація школи і спрямованість школи на розвиток особистості поставили перед початковою школою проблеми формування в учнів інтересу до читання, елементарного літературного і морально-естетичного розвитку, формування читання, як між  предметного вміння. Моя мета в тому, щоб сформувати молодшого школяра як свідомого читача, що проявив би цікавість до читання, володів міцними навичками читання, способами самостійної роботи з текстом і дитячою книгою ( тобто читацькими, мовними, навчальними вміннями ).

Моє головне завдання: запалити в дитячому серці вогник допитливості; збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей; формувати мовленнєві вміння; розвивати інтерес до читання; розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, творчі здібності; пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним; забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці; навчити працювати з навчальною і дитячою книгою; виховувати національну самосвідомість, духовність. І якщо в процесі навчання я виконаю всі свої поставлені завдання, то тільки тоді я зможу назвати себе «Вчителем початкових класів».

Починаючи з першого класу, працюю над формуванням навичок техніки читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Саме тому на своїх уроках     читання я намагаюсь застосовувати різноманітні інноваційні технології, прийоми і вправи, які вдосконалюють зорове сприймання і вимову дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів.

Беручи до уваги все вище сказане мною, я переконалась, що вирішальну оль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає  відповідну мовно-рухову реалізацію. На швидкість реалізації зв’язку – буква-звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами (1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання ( спосіб читання, правильність,   чи надруковане слово) здійснюється  на основі графічних образів слів, що накопичуються в учнів. Накопичення цих образів: важливе завдання уроків читання. Для вирішення цього  завдання вкрай необхідне читання у великій кількості. На кожному уроці я           неодноразово повертаю учнів до тексту, щоб вони його перечитали, знайшли відповіді на поставлені мною запитання, вчу самостійно виділяти структурні частини, елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і обов’язково зачитувати відповідні його частини. Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. Тому я намагаюсь ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків позакласного читання,  спеціально добираю тексти, враховуючи їх мовленнєвий розвиток.

Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Отже, я намагаюся дбати про збагачення активного словника учнів, що відбувається під час говоріння, слухання. Постійно проводжу словникову роботу. Активно практикую читання вголос, таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови, це дає мені  змогу контролювати увесь процес, при цьому забезпечується одночасне навчання всього класу. У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється «поле читання». Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Однак читання мовчки в молодших школярів розвивається повільно. Тому практикую цей вид читання  на кожному уроці. Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є  драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді,  коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби. У процесі опрацювання текстів дотримуюсь таких етапів: підготовча робота до читання тексту; первинне читання; повторне читання тексту; аналіз фактичного і  образного змісту…