Вівич Ганна Олексіївна

учитель історії,

НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія"

Використання історичних джерел при вивченні історії

Методична проблема над якою я працюю: «Використання історичних джерел при вивченні історії» тому при викладанні  основну увагу я приділяю тому, щоб вивчення учнями цього предмета перетворювалося на дослідження. Найцікавіший спосіб дослідити історичне джерело – застосувати самостійне  завдання у вигляді практичної роботи. Саме такий метод роботи над історичним джерелом я хочу продемонструвати на прикладі практичного заняття з історії України у 8 класі на тему: «Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва».

Очікувані результати:

Після виконання практичного заняття учні зможуть:

-описувати підготовку козаків до походу;

-узагальнювати результати морських походів козаків, використовуючи елементи військової майстерності козаків.

Г.Л. де Боплан свідчить про підготовку до морського походу: «Коли козаки задумують свій морський похід... Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеличких гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас. Так виглядає плавучий козацький табір на Чорному морі, який не боїться штурмувати найбільш укріплені міста анатолійського берега.

Спорядившись отак, вони пливуть Борисфеном. Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними.

А коли надибають якусь турецьку галеру чи інші кораблі, то переслідують їх, нападають і беруть штурмом. Ось як це відбувається. Човни їхні виступають з води не більш як на дві з половиною стопи, тому козаки бачать ворожий корабель чи турецьку галеру скоріше, ніж їх самих запримітять. Далі вони спускають вітрила і дивляться, куди дме вітер; намагаються плисти так, щоб сонце було в них за плечима. За годину перед заходом сонця чимдуж веслують до галери чи корабля і зупиняються за милю поодаль, щоб не втратити його з поля зору. Таким чином тримають їх на оці, а опівночі, за сигналом, підпливають до кораблів. Половина козаків готова до бою, чекає лише відповідної хвилини, коли візьмуть галеру на абордаж, а тоді проникає всередину».

Завдання:

Яким було спорядження запорожців, які брали участь в поході?

Узагальнивши свідчення Г. Л. де Боплана, сформулюйте 2-3 твердження про те, у чому виявлялася військова майстерність козаків під час морських походів.

            Результатом діяльності кожного учня стала самостійна письмова робота з завданнями до історичних джерел. Деякі з них представлені вище. В результаті проведення практичного заняття я й надалі націлена на використання письмових історичних джерел на уроках як у вигляді самостійної роботи, так і під час вивичення нового матеріалу.